Багато років в світі я блукав,
Спокою й щастя кожний день шукав,
Життям томився, в темноті я жив,
Шукав когось хто б душу оживив.
Не знав я Бога і забув Христа,
Не мав я цілі для того життя,
Роки пливли мов у тумані хмари,
Кругом неспокій, а у серці рани.
І сил вже не було мені піднятись,
Здолати втому і увись звертатись,
Та ось рука Всесильна і Свята
Змогла мене піднять і відкрить уста
Тепер співаю й славлю я Того,
Хто очі відкриває і серця
Й дає нове життя й спокій,
Душі утомленій і зболеній моїй
І той щасливий день я завжди пам'ятаю,
Бо Господа у серці своїм маю
І хочу йти із ним до перемог,
Позбувшись болю і земних тривог