Дзвенить струною кожен крок
По скутій морозцем стежині
Й, здається, бачу в небу синім
І вдень я блискітки зірок.
Звільнившись від сережок бантів,
Стоять берізки довгокосі,
Немов застиглі літні роси
Льодинок грають діаманти.
Студений вітер ніс шукає,
Жене дітей чимдуж у хату
Й на ополонку враз заплату
Мороз уміло накладає.
У хаті піч тріщить завзято,
Сосновий дух блука кутками,
Й червоно-чорними нитками
Рушник бабуся тче до свята.
