Я – коробка… усі ми коробки,
Де складають хлам дуже різний
Тут тряпки, запчастини, шмотки,
А в куточку – нерви залізні
Я – коробка, коробка картонна,
Де лишають відбитки роки
І думок кілограм, може й тонни,
Недописаних віршів рядки…
Де касети, затерті платівки
Серед снів, серед мрій, серед хламу
І пожовкла дитяча листівка,
На якій: «З 8-им березня, мамо!»
На дні – книжка якогось поета,
Підліткових листів ціла кучка,
Плівка жована лізе з касети,
А в касету, застромлена ручка…
Я – коробка… усі ми – коробки…
Тут щоденник із 8-го класу
Лялька… гола, правда, й без ока
І струна, що порвалась від джазу…
Тут – «У всіх діти, як діти, а ти!..»
«Сиди тут і не бігай нікуди!..»,
«Поклади і в руках не крути!..»,
«Ну, тихенько, бо що скажуть люди!..»
Я – сервіз, бо усі ми – сервізи…
Сумка я, бо усі ми – валізи…
Я… я – буква, я – звук, я –пилинка…
Я – епоха, я – рік, я – хвилинка...
я МІЖ тіней, ЗА рогом, НАвроти…
Ну, а ТИ? Ти хто? ХТО ти ?..
ID:
644251
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 16.02.2016 01:07:03
© дата внесення змiн: 16.02.2016 01:07:03
автор: Юлія Савицька
Вкажіть причину вашої скарги
|