Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): По всім світу України розбрелися діти - ВІРШ

logo
Ганна  Верес  (Демиденко): По  всім світу  України розбрелися  діти - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

По всім світу України розбрелися діти

Ганна  Верес  (Демиденко) :: По  всім світу  України розбрелися  діти
По  всім  світу  України
Розбрелися діти,
У  своїй  землі  –  руїни, 
Та  згодні й  летіти
Туди, де  коріння  роду, 
Де  земля  святая,
І  рідніш нема  природи, 
Й сонце  як  світає.

Не  загоєна  ще  рана
Від  Сибіру  й  «Вісли»*:		* Операція  «Вісла»  – примусове виселення 
Захотілося тирану ** –			населення  Зах.  Укр.  на територію  Сх. Прусії 
Так  і сталось,  звісно.					суч.  част.  Польщі – в  1947р.
В  чужі землі, в  чужі люди
Їхали  з вузлами,				 **Тиран  –  Й.В.Сталін.
(Ніхто не	знав, що  там буде) 
З  дітками, сльозами.

Серця кров’ю  обливались: 
За  що  така  кара?
Навіть сонце  не  сміялось –
Сторона  такая.
Врешті-решт, таки  дістались
В  чужину прокляту,
Верст багато  наверстали, 
За  наказом ката.

Виживали …  й мали  волю 
Свій код  зберігати
(Кодом  звуть народу  мову 
Ту, що  вчила  мати.)
Дітей, внуків  забавляли 
Рідні колискові,
Мова  в  пісні, що  співали, 
І  у  рушникові.

І  сорочки-вишиванки 
Лиш свої носили; 
Марічкою та  Іванком 
Доньку звали  й  сина,
А  як  пісню солов’їну 
Слухали –  терзались!
«Як  там ненька  Україна?» –
Вмивались сльозами.

І  молились…  в  своїй церкві, 
В  своїй, християнській,
І  себе, й  дитя похрестять 
Теж не  по-поляцьки.
Своя Віра  –  своя  й  Правда, 
Але… в  рідних землях,
Та  там влада  така  править, 
Що загубить зерна,

Українські, не  фальшиві, 
Що душі зціляють,
Віру мають за  поживу, 
Про людину  дбають,
І  щоб Мова  панувала 
Своя, в  своїй  хаті,
Щоби  й Волі не  проспали 
І  були багаті

Ті, хто  землю  й  людей  любить, 
За  ближнього дбає.
Чужа  мова  хоч  голубить, 
Та  завжди чужа  є.
По  всім  світу  України 
Розкидані діти,
Знають, дбають про  країну 
І  хочуть радіти,

Й  повернутись  у  край  рідний, 
Де  земля  багата,
Працювати, жити  гідно,
Лад  навести в хаті.
Мрія  є  і у  старіших: 
Хоч день-два  прожити
В  своїй землі –  а  не  в  іншій, 
Та  тут	і…  спочити.
І  слухати соловейка, 
Що співав  би  з вишні, 
Й зорі бачити  далекі,
 Де  живе Всевишній.
				26.12.2013.

Ганна  Верес. 

ID:  632226
Рубрика: Поезія, Історична лірика
дата надходження: 29.12.2015 12:14:06
© дата внесення змiн: 29.12.2015 12:21:01
автор: Ганна Верес (Демиденко)

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (738)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

ПВО, 02.01.2016 - 22:46
Я був у Канаді 25 років тому і стрічав там немало українців. Я багато знаю про жахіття комуністичного терору на україні. Мого діда знищили у таборах Сибіру за невиконання наказу здачі зерна в 47-му. Він був головою колгоспу на одещині і залишив зерно на весняну сівбу.
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мого дідуся забрали у 30-ому, коли мамі не виповнилося і року. Був хорошим господарем, писав, що колективне господарювання не приведе до успіху. Як забрали, то й по цей день. Бабусю з трьома дітьми теж хотіли в Сибір відправити, та село оступилося. Я написала про діда вірш "Пам'ять зобов'язує". Хай поміщу на свою сторіночку, бо тут мало місця.
Дякую Вам за розуміння. 16 ny2
 
ПВО, 02.01.2016 - 21:52
Не знаю чому, але сльози на очі навернулись 16 16 17
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе. А побути на місці тих українців?! Деякі з них, хто дожив, змогли приїхати в рідні місця через пів століття, не змогли відшукати вже й могилки рідних. Вони брали у хусточки рідну землю, щоб коли помруть, та жменька землі лежала над ними.
Я, коли зустрічаю людей, котрим хочеться повернутися в СРСР, розповідаю, якою ціною було "завойоване" безплатне навчання, лікування. Багато від нас було приховано.
На цю тему маю вірша "Чи розказала "Правда" це тобі?" (розділ "Історії не спинити" за 6.12.2015.)
 
Валерій Вітер, 30.12.2015 - 14:33
Імперія - не є цивілізація. Це машина для знищення культур і народів. Так було завжди. Так було і при СРСР. Але так не має бути.
Чудовий твір, пані Ганно. Дуже добре. 12 give_rose give_rose give_rose hi
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ny5 ny2 Дякую.
 
12 Дуже майстерно hi 16 give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам. 16 16 16 19 22 ny4 ny5
 
Ольга Калина, 29.12.2015 - 21:40
Читаючи цей вірш, ловила себе на думці, що Ви - сучасний Шевченко..Дуже і дуже чудово написано! flo21
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олечко, ви явно мене переоцінюєте. Але мені приємно, що маю думаючого читача, та ще й колегу по перу. Нещодавно вийшла моя збірочка віршів про АТО "Вони умирали двічі". Я не можу переслати вам цю збірочку, але її можна прочитати по смартфону (МТС записала мої 5 збірок, щоб їх можна було читати у електронному варіанті). Я Ганна Демиденко (Верес - мій псевдонім). Збірки називаються так:
"Калинова сопілка" (2012р.),
"Три сонця" (2013р.),
"Герої не вмирають" (2014р.),
"Вони умирали двічі" (2015р),
"Криниця" (в паперовому вигляді немає: дуже дорого, а коштів немає, то я просто подала свої вірші). У мене смартфона немає, то я й не бачила своїх творів.
Щиро вітаю Вас з Новорічними святами. Хай 2016 рік принесе Вам благополуччя, творчі успіхи, людське тепло, і обов*язково міцне здоров*я. ny3 ny4 ny5
 
12 16 29 30 19 30 29 flo21
Ви, Ганночко, доцiльно об'єднали
В рядку одному "Вiслу" i "Сибiр",
Най знають всi, який насправдi Сталiн
Вiдносно українцiв мав намiр.
Спитає хтось: "З якого переляку
Тут Сталiн? "Вiслу" вчинили поляки!"

Але, в кого лишається сумнiв:
Завжди поляки мали хазяїв!
То у двадцятому були французи,
А в сорок п'ятому - радянськi "любi друзi",
I без дозволу згаданих "друзiв"
Варшавський Берут навiть не п***iв.
А Сталiн чiтко розраховував кроки:
Мовляв, нехай, "полякам завдяки",
Вже в сорок сьомiм роцi, навеснi,
Не буде в Захiднiй Галичинi
Компактних осередкiв галичан!
А винним, нiбито, най буде польський "пан"!
Не марно вiн з цього приводу переймався,
Бо завжди саме галичан - боявся.
..."Тим" - Схiдна Прусiя. "Своїм" - Сибiр.
Я правильно вгадав диктатора намiр?
(Вiн ще i Берута нагородив:
Перемишль вiн "Пшемислем" зробив,
Холм - "Хелмом",Замiсття - таким собi "Замуйсцем",
Так, як нiмецьке Свiнемюнде - "Свiноуйсцем".)
...А за Перемишль ще дiд мiй воював
Тому сторiччя. I про план оцей не знав...
..........
a19
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
19 Спасибі, Міку. Ви там живете, можливо, й більше маєте інформації, адже її доносили очевидці. Я ж звідти живу далеко, але не написати просто не могла. Як ви зрозуміли, вірш писався, коли стояв Майдан. Мені так хотілося донести людям, що нас може чекати, коли втратимо самостійність: нова імперія по-новому буде розправлятися з інакомислячими.
23 ny5 ny1 ny3
 
Олег М., 29.12.2015 - 13:13
Чудово, що й казати...... 12 12 12 give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олеже. Мені теж подобається цей вірш. 16 16 16 19 22 ny4 ny5
 
Наталя Хаммоуда, 29.12.2015 - 13:10
Скільки болю й бід прийшлось пережити українцям завдяки російським тиранам і ще не кінець. Потрібний вірш, для молоді. give_rose
 
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю. Скільки чорних сторінок у нашій історії! Ви знаєте, мені не подобається термін "білі плями історії". Розумію, що не всі деталі там відображені, але, коли щось знаходиться в архіві, чи ще десь, то вони, як правило, чорні. Тому їх і приховували. Зі святами Вас Новорічними! Добра та щастя, миру і злагоди. 16 16 16 19 22 ny2 ny5
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: