Брате, згадай дитинство, коли ми були малими,
Були теплішими літа, а зими - сніговими.
Збиралась, взимку, дітвора біля нашої оселі,
Катались на сковзалках твоїх, крізь снігові тунелі.
Майстрував санчата на коньках, саморобні лижі
Завидувала нам дітвора в селі, а може і в Парижі.
А, як приборкував лоша, запам'ятала сестра Люба,
Вона тримала за хвоста й повибивало лоша зуби.
Піклувався про нас менших, роки твої - славні,
Здивував був все село - зробив аеросані.
Конструювати ти любив і неаби які дрібниці,
Макет в освітленні зробив нашої столиці.
Мініатюрний макет був цікавий по значенню
Про це говорили по радіо, показували по телебаченню.
Сімейним лікарем в нас був, болючі зуби виривав,
Від невиліковної хвороби, ти навіть, батька врятував.
Ти і поет і музикант, твої таланти - Божий дар,
І мрієш, щоб усе це мав, любимий правнучок, Макар.
