Ходить Місяць за плужком,
Сіє зіроньки кругом.
Вишиванку-сорочину
Одягнув на Україну.
Тягне дідуха візком,
Привітати із Різдвом
Поспішає, колядує
Щедро кожного віншує.
Сироті втирає слізки,
Чобітки взува на ніжки.
Білить снігом кожну хату.
І вечероньку багату
Куховарить на печі,
Що коти на димарі
Облизали всі кути.
Перша страва – це кутя
В ній пшениця золота.
Другим булькає узвар
додає осінніх барв.
і вареники пузаті,
що макітри не підняти.
Голубці і пампухи -
Соковиті і пухкі.
Сіно пахне під обрусом
Місяць крутить довгі вуса.
І по небу котить баско
На візку різдвяну казку.
Гайда, діти, до ладу
Заспіваєм Коляду!
(малюнок "Сон"з інтернету. Автор - Дарина Петрик, 11 років, БДЮТ, с.Чапаєве)
Війнуло різдвяним дивом від Вашого казкового вірша! Так тепло і затишно стало на душі... А малюнок!.. У дитини справжній талант, якщо в 11 років вона так гарно малює!
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прекрасно... повновісно, як золоте пшеничне зерно... отакі б "віршики" читали вчителі учням своїм - спільний рівень культурно-духовний народу ріс би, як пшеничні посіви - хоч і на озимину...
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Cпасибі)) Поки що читав мій старший син Данило меншому Яремі.