́А Пам'ятаєш, як колись,
Нам добре було разом?
Немов Сузір'ями сплелись,
в одну життєву фразу...
Ні? Не згадаєш?Сумно на душі...
Амур стрілою в серце...і...розбив...
Думки про тебе...Прошу залиши...
Мабуть нікого так і не любив.
А пам'ятаєш, Взимку
Коли в вікно хурделиця співала,
Ти прошептала теплу фразу:
"Ти знаєш, а я знову покохала"
Ні? Не пригадуєш?..Як жаль..
Чи просто робиш вид , що все забула?
Я не забув, хоч і в грудях печаль,
Та мабуть ти цього і не збагнула...
А згадуєш, прогулянки вночі,
Під зоряним ,осіннім, чистим небом?
Тримаючись за руки, біжучи...
Гадали, що ніхто нам більш не треба.
Забула й це?Та це вже не важливо...
Нічого вже назад не повернути.
Хіба ,що...станеться якесь на світі диво,
Та ні... не треба...і з полегшенням зітхнути.
