Всі ми кожен вечір засинаємо в обіймах своєї смерті. (с)Макс Фрай
А сьогодні в обіймах неба моє щастя танцює джаз
Під музику дощу та грому.
А сьогодні в обіймах ночі так тихо плине час
По твоєму обличчу блідому.
П'єш каву, змішуючи її запах з молочними хмарами
І тихим голосом співаєш колискову для моєї душі.
П'єш чай, змішуючи цукор з цими чарами
І потайки шукаєш в кишені у мене ключі.
Знаю, що зараз ти підеш у сиру, холодну ніч.
І точно знаю: повернешся ще до мого серця
Під убогим світлом небесних свіч
І тоді воно вже не спасеться.
Потім постукаєш у віконце десь за кордоном,
Туди, куди тебе привели мої листи.
І він, як і я піде за тобою, не підвладний ніяким законам.
І утрьох ми перейдемо усі забуття мости.
І твоя вічність тепер стане моєю власністю
Аби розділити її з щастям, небом і джазом.
І танець з хмарами і небом - моєю дійсністю,
Аби не забути час, проведений разом.
