Душа буває, як намокла вата,
Від мрій задумливих, сирих дощів,
Як той листок опалий, що прим'ятий
В туманах на світанку спохмурнів.
А коли совістю розп’ята думка,
Навхрест від доленосних поривань,
Горить душа осіння, мов чаклунка,
Щоб захистити тіло від страждань.
Буває, що в тоненькій павутинці
Метеликом літає у гаю…
Так безтурботно в равлика хатинці
Свій прихисток шукає, як в раю…
Коли в стійкому настрої, натхненні,
Вона зривається у дивосвіт…
У щирому, палкому сокровенні
Передає твоїй душі привіт! 14/10/15
Цікаве перевтілення душі в залежності від емоцій і стану: то вата, то листок опалий,а то метеликом літає, чи то сховається, як равлик у хатинці - такі ж і ми буваємо з собою наодинці..
Lana P. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
в залежності від погоди також 
Рада, що сподобалось 
Гарно! 
Дякую, Валю 
