Ох, любий, дай но подивитись,
Чому в очах твоїх журба?
Коли зуспів ти так змінитись?
Тобі іде ця худоба́.
Тобі ідуть усі страждання:
депресія, біль, розпач, плач.
Мені ж приносить зловтішання
солодких смак твоїх невдач.
Тобі іде уся ця сірість,
похмурість й посмішка крива.
Зроби ж для мене таку милість,
сприйми серйозно ці слова:
Твій стан - щось гірше за буття.
Твої страждання - моя насолода.
Єдине вірне мені почуття -
така типова помсти врода.
