«Не гоже у Гімні про смерть співати;
Не гоже поразки на щит підіймати.»
Україно! Ти соборна, не поділена Дніпром.
Ніби мати свого сина пестиш нас своїм теплом.
Живемо тільки тобою, і пишаємось завжди.
Ти одна, одна єдина, на всім світі тільки ти.
Ми збережемо на щастя, й на долю,
Славу твою; України святої.
Україно! Ти жива, і вічно будеш жити,
Честь і гідність ми зумієм відродити.
Славен був, і буде місто Київ,
Всій Русі Великій - батько сивий.
Ми збережемо на щастя, й на долю,
Славу твою; України святої.
Україно! На твоїй землі хрестилась нова віра,
В добро, любов і щастя - щоб без міри.
Тож завжди неси для всіх надію,
Щоб наше завтра не було змарнілим.
Ми збережемо на щастя, й на долю,
Славу твою; України святої.