Шукаю відображення твоє в дзеркальній німоті калюж
Шукаю відображення твоє
В дзеркальній німоті калюж
Знаходжу лише небо
Шепочу їм та чи не бачили тебе?
Вони лише сміються з мене
Босоніж виміряю всі
Бодай же десь знайду я крихту
Маленьку крихітку тебе у золотій пилині з вітром
Заглиблюсь в ірреальну каламуть води
Так дивно.
Все догори дригом...
Неначе вирізав пройдисвіт чарівник і кинув до калюжи небо
Таке живе
Безмежне
Лазурове
Насичене солодким диханням трави.
І хмарами лукавими
Що так сміються веселково
Негідниці...сховали відображення твоє
Але я знайду тебе і все буде чудово.
Нахабно порпаюсь в воді.
І серед хмар шукаю і шукаю.
Десь за блакитним пухом ти чи відображення твоє...
І мимовільно кинутий той погляд, жест і посмішка
Все збереглося...
Усе знайшлося...
Та чи це ти?
Чи так?...лише здалося...
