Насолода.. У небі зорянім я рахую один два три..
Насолода.. Білим голубом крилом білим голубом..
Насолода.. Під небом цим небом зоряним водоспад..
Насолода.. Нестерпна мука.. Криштальні сльози згори..
Насолода.. Любов на поруки звела між світами мости..
Насолода.. Душа і руки і тіло..І я і ти..
Чому ж.. Продовжимо. Подобається мені жити. Подобається, а слова я знайду і обгортку підберу, надійну і дорогу.От спіймаю дух, ось зараз під цим водоспадом у цьому водовороті цілунків занурю свої мізки у райдугу і привітаю насолоду..
-Оресте, ти міг сказати, що ти хочеш так, чи хочеш налісніків уранці до кави)) міг би, міг би сказати, разом ми би склали план роботи і провели би урок))чи співбесіду
-Ді, ти можеш не думати зараз про це? Ти збиваєш мене з толку, таке враження, що я цілую собі руку))дай, дай свої губки,я прикушу тобі язичок, ну, скажи, скажи ще щось,важливе важливе, тримай тримай ось так свою спинку.
-Добре, як добре, що сонце сховалося й я не бачу, як липну до цього липня) а знаєш, Оресте, це ти маєш договорити, я хочу почути, не прочитати, що жінка це..
-Це ти! Дуже просто і лаконічно-це ти!
-Кажуть, що жінка має владу над світом, а я..
-А ти .. А ти гарно цілуєшся))дай, дай ще губки..
-Оресте, зі мною щось коїться, я ніби на святі, та чомусь невесело,
чомусь думаю, що я у липкому павутинні твоїх думок, і таке відчуття, що моїх думок і ніколи не було, я здаюсь собі такою, такою..
-Райдужною?))
-Ай, ай, знову, знову ти кусаєшся, я вже було подумала, що ти забувся про це, ах , ти мій вампірчик.
-Хочу, хочу солодкої крові)
-Ну що ти!Вона гірка гірка)
-Ти коли будеш писати про щастя чоловіка, допиши там, що чоловік деспот і коли він виконує вправно свою справу, тоді він доходить до найвищої точки насолоди, а там, на тій вершині, коли у трави падає долу знеможена гірка зірка на небі боги запалені бажанням і схлипами жінки дарують їй плід солодкий солодкий, поглянь, моя люба, зорі дарують нам світло, зорі дарують нам день, я люблю тебе, чуєш, люблю..
-Продовжуй, продовжуй, продовжуй..
Я більше не буду рушити, не буду, не буду, обіцяю..
О, Боже! О,Боже!Не дай обірватися ..ввись!
ID:
592763
Рубрика: Проза
дата надходження: 10.07.2015 02:04:06
© дата внесення змiн: 10.07.2015 19:44:03
автор: Ольга Ратинська
Вкажіть причину вашої скарги
|
