І знову дорога велика й могутня
Що змінює час, також простір, і сміх
І погляд вперед, у хороше і путнє
Ти ніби найкращий, і вищий за всіх
***
Душа зізнається що хоче спочити
Забути усе, що уже в печінках
І знаєш що треба наразі зробити
Женеш ти від себе прихований страх
**
Він майже далеко, його не дістати
Та й нащо це треба? Ти знаєш, чи ні?
Почни жить для себе, навчися кохати
Зроби перемир'я в цій вічній війні
*
А потім тримай і будь певний у силах
Що зможеш усе, навіть гори звернуть
Пам'ятай, що кохана у тебе просила
Відчуй лиш свободу, яку не забуть...