А охолонув сьогодні не чай,
Зараз серце вирветься із ребе́р.
Ох, як картатиме вно́чі печаль,
Бо біля мене немає тебе.
Холодом віє, хоч +32
І голова Бог зна чим задурманена,
Бо біля мене тебе нема
І моя рима трішки поранена.
При́йди на чай, посидим, помовчим
Тиша нікому не заважає.
- Що мені чай? Хоч удень, хоч вночі
Розпач міцнішого вимагає.
1/XI/14