Шануй своЇх батьків, прошу слізно!
Не залишай ти Їх на самоті.
Частіше приЇзджай поки не пізно.
Нема людей рідніших у житті.
Настане час ,який вже не повернеш.
Жалітимеш... .Та що з того жалю.
Не встрінеш не наздоженеш і не обернеш.
Стоятимеш у прірви на краю.
Душевний біль нічим вже не вгамуєш.
Сердечна рана кровю цебенить.
Не забувай свою матусю,чуєш.
Люби поки ще є кого любить.
Без них ти станеш сиротою.
Хоч діти в тебе є і навіть внуки.
Не бути вже синочком чи дочкою.
Дитиною уже не бути.
