Лети, моя привільна пісне,
як той потік, вперед лети,
у весну, літо, осінь злісну,
з зимою поспілкуйся ти!
На твоїх крилах мерехтливих
небесної дуги скарби.
О, моя пісне, то щаслива,
то повна бурі і журби.
Яка надія окриляє
дух на сміливий твій політ,
що в забутті у вись ширяє –
росте, міцніє, мчить у світ!
І ти летиш, летиш натхненна,
із голосом немов кришталь, –
звучить там радість і печаль,
і подих всесвіту вогненний.
Асен Калоянов
Лети, моя песен
Лети, свободна моя песен,
като потока, що шурти,
докосвай пролет, лято, есен,
със зимата беседвай ти!
На твоите крила въздушни
блести небесната дъга.
О, моя песен, ту радушна,
ту пълна с буря и тъга.
Каква надежда окрилява
духът, кога се отдаде
на твоя полет смел в забрава,
и как той крепне и расте!
И ти летиш и, вдъхновена,
в гласа ти, чист като кристал,
звучи и радост, и печал,
и диша цялата вселена.
ID:
580133
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 10.05.2015 00:17:05
© дата внесення змiн: 10.05.2015 00:17:05
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|