Шеймас Гіні. зі збірника "Opened Ground"/
The Stone Verdict(1987)
Коли стоїть він у судовій залі
З ціпком в руці, і досі в капелюсі,
Скалічений непевністю в собі
Й презирством до улесливої шани.
Нечесно буде якщо вирок просто ляпнуть
Очікує не слів він на заключному суді
Якому довіряв усе життя, у німоті.
Нехай все буде як в суді Гермеса,
На купі каменів, де камені – вердикти,
Що їх до ніг кидали до аж допоки
Він стоятиме по пояс в піраміді
Свого прощення: може від воріт або стіни,
Де бур’яном укрилась тиша
Хтось врешті зважиться сказати,
«А дух його жевріє!».- І скаже забагато.
