Яка ж красива за вікном картина!
Веселкою природа грає,
Білесенька пливе кудись хмарина
І в сонячнім промінні сяє.
Яке безмежне і бездонне небо,
А колір чарівний блакитний!
Якого ж хисту в цім Творцеві треба,
Щоби красу таку створити.
Пухнасте біле чудо пропливає
В прозорій, як кришталь, блакиті.
Такої й фарби білої немає,
Як ці хмаринки, світлі й чисті…
Яка яскрава зелень на блакиті!
На тлі небеснім листя грає
Дерев, не так давно дощем помитих, –
Їх ніжно вітер коливає.
А сонце! Сонце золоте в блакиті,
Яке класичне поєднання,
Що променем виблискує у листі
І будить почуття незнане.
Мабу́́ть, в основі творення Вселенни
Таке чарівне поєднання:
Блакитний, білий, золотий, зелений...
В якому ж кольорі кохання?
10.06.2010 р.
