За Любов’ю Сиротою-Дмитровою
ХИТКИЙ ЗВ’ЯЗОК
Годинник… Світлий вогник монітора...
Самітність… Зрозумілий гніт нічний…
Приятельські зв’язки порвати скоро,
Хоч в пам’яті залишаться вони.
А можна марно кликати, благати
Приятелів, в урочистій мольбі
Безумствувати, мучитись, страждати,
Втрачати віру в марній боротьбі.
Та можна і не звать, і не чекати,
Покинутою – теж не відчувать, –
Напевне, що мої – зі мною, знати
Й нічне повітря з втіхою вдихать.
Так думка лине вільно, наче вітер
Гуляє поміж вітами в саду,
Що потиск рук мені вже не потрібен,
І ті слова, які щодня я жду.
Самітність – це момент поміж життями,
Неначе ніч – частина лиш доби.
Хоч і слабка я перед почуттями,
Зове здоровий глузд до боротьби.
02.07.2010 р.
