Анатолій Болутенко
ПРОЙДЕ МОЯ ТРИВОГА
У серці поселилася гірка печаль,
Душі спокою не дає тривога,
Мої прекрасні мрії відлетіли в даль,
А під ногами лиш курна дорога.
Мене нові тривоги попереду ждуть,
Бо скоро вже важкий мій путь розмиють
Рясні, густі дощі, що восени підуть.
Мої хто серце й душу заспокоїть?
З беріз обсипалась прикраса золота,
Пішли сніги, прикрили вид тужливий,
Скував мороз непроходимі болота,
Щоб зміг скоріш прийти до мене милий.
І, як рукою, він зніме мою печаль,
Де й дінеться, пройде моя тривога,
І веселковою й близькою стане даль,
До щастя знову поведе дорога.
01.02.2010 р.
