Холод огортає самотню, втомлену душу,
Пустота отруйним димом проникає в легені,
Серце працює у непритаманному йому ритмі,
Годинник у конвульсіях прагне зупинити час,
Щоб ти хоч на хвилину довше пробув поруч.
Наша історія сьогодні закінчилась.
Без сліз, розбитого посуду та істерик.
Ми…ні ти поставив таку банальну чергову,
а може в цей раз, все таки, остаточну крапку.
Прошу лиш більше не повертайся,
Сказавши один раз ненавиджу
Цими самими вустами говорити кохаю
без фальші не під силу навіть досвідченому акторові .
Іди, я не буду тебе затримувати
Різати вени на тендітних руках і рвати волосся,
Не спалю вірші, які присвячувала тобі
І не знищу наших спільних фотографій.
Я надто сильна і горда, щоб про це думати.
Щастя більше не бдуде, нашого щастя.
Воно вичерпало себе і потребу в ньому.
Кохання пішло швидше ніж зявилась буденність
Залишивши в памяті тепло і світло.
Тепер рошу не повертайся, щоб зруйнувати це.
Лиш пляшка дешевого червоного вина
Програвач з подряпаною платівкою Орнетта Колмена,
Великий рижий кіт, самотність, спогади
І дивний присмак свободи змішаний із радістю.
От і все що в мене залишилось.
Та я не відчуваю жалю за минулим,
адже тепер знаю що таке щастя
і як важливо вчасно його зберегти.
