Від дружини не ховавсь,
Завжди правду їй казав.
Непомітно і для себе
Палко іншу покохав.
І незчувся,як попався
В сіті хитрого Амура.
Жінці щиро каявся,
Говорив,що здуру.
Він не знав,як жить тепер-
Тут одна,там інша-
Дуже смачна-бо ж чужа,
Та й жінка-не гірша!
От життя,ото дало!
Що ж робити далі?
Жінку кинути на зло,
Вибрать чужу кралю?
Чи забути кралю ту-
Жінці сон спокійний?
Бігає вже він до двох,
А Амур-спокійний...
