В мого диво-птаха з лап вирвали гроно,
Поранили крильце, насмикали пір'я.
І в рану, і зрани - побігли дороги:
Дороги надії, дороги зневір'я.
Мою Україну знов рвуть на частини,
Калічать людей її, кидають в муки.
Невже це в дорослість такі охрестини -
Пряма перевірка на зрілість і мужність?
Ніхто не чекав, що в нас стільки героїв,
В країні, де слово часом пустозвуки...
Ім страх за майбутнє - сильніший від болі,
Їм біль за країну - сильніший від муки.
Моє різнобарв'я умилось сльозами
І в спільному горі взялося за руки.
І в одноголосім стонаціоналлі
У долі дешевшої просить науки...
21.10.2014р.