Не минай, я прошу, не минай, коли літо мине,
Як затужить весь світ, закружляє весь світ в падолисті,
Ти не вір, ти не вір, що життя все сумне,
Як той цвіт, білий цвіт, білий сніг на зеленому листі.
Вітер квіти зрива, і тремтить одиноко свіча,
Замітає стежки у холодній байдужості згуби,
І хоч двоє людей розділяє і простір, і час,
Не схолоне те серце, що вірно й по-справжньому любить.
Ще чекай ти колись, ще чекай у осінній імлі
Ясний цвіт серед трав і розкішне барвисте намисто,
Не торкнеться душі, поки любимо ми на Землі,
Білий сніг самоти, білий сніг на зеленому листі.
2010 р.