Я напевно не та, з ким хотів би ти прокидатися,
І не та, чиї губи хотів цілувати до крові
Та так хочеться в мріях з тобою гойдатися
На одній гойдалці, хай навіть терновій.
Я напевно не та, кого ти малював в голові,
І не та, що найкраща у цілому світі
Та я та, що дарує долоні холодні свої,
І з тобою не побоїться сивіти.
Я напевно не та, що здатна створити світ,
Та я та, для кого твої мінуси є плюсами,
Та я та що радіє при кожнім "привіт",
Кого ти не відгониш навіть списами.
Я напевно не та, але мабуть ти той,
Що потрібен мені серед ночі.
Ти, напевно, є мій особистий Ной,
З ким я згодна піти світ-за-очі.