Чи варті ті слова,
що кинуті вустами гніву,
того ловця,
що вірить без упину
очам мовця?
Й чи варті ті слова,
що лиш напнули темну гриву,
того мовця,
що вірить без упину :
що спинить жеребця?
Чи варті ті слова -
мить вічності, смерті стріла,
того життя -
що ти, людино, вимовила,
і тут не має вороття?
Лише безцінні
ті, що з піднебіння
течуть,
й міняються мов сновидіння,
й часточку душі несуть.
І серця стук, мов кінське тупотіння -
ось ці слова є вартими цвітіння,
ось ці ловці й мовці є вартими терпіння.