Ким краще бути?
Як думаєш?
Можливо птахом? Чи все-таки людиною?
Чи можливо взагалі, бути людиною і при цьому не спускатись з неба?
Дивуватись парадоксальним речам, які інколи доходять до абсурдності?
Ні… я знаю точно, що в одному із тисячі суперечливих випадків,
Які я сам зробив суперечливими, Істоти, які називають себе людьми
Гірші ніж птахи.
Птахи літають, коли захочуть, і літати можуть довгий час, а людина, як неочікувано злітає, так і не очікувано падає у всіх можливих сенсах цих слів…
Виною цьому є сила тяжіння.
Хоча зараз я не про фізичні формули чи Ньютона, а про ту силу, яка породжена різними речами, для мене негативними, а для багатьох…а їм пох*й!
Назва «неНьютонівської сили тяжіння»-всесвітнє зло.
Її шар огорнув землю і з кожною миттю збільшується.
Із семи мільярдів на «перший погляд» розумних істот одна точно вчверить якусь хрень від якої страждає одна, а то і більше людей…
Роблячи кожного дня погані речі, ми заковуємо себе в кайдани, які породжені наслідками поганих справ чи вчинків.
Все взаємопов’язано між собою, бо ми створені однією, вищою силою…
Хтось хоче довести протилежне?
Людина, яка вважає себе атеїстом ніколи не зрозуміє істини, бо не розуміє елементарних доказів існування вищого розуму, розуму Бога…
Світ злий…справді…
Світ наповнений купою систем, різних за назвою і родом, але ідентичних за метою і наслідками…
Система примушує людину жити за принципом «Ти або тебе».
Та людина має шанс на порятунок…
Шанс- крила тобто знання віра і дух, які так нещадно намагається знищити система.
Люди повинні боротись…І вони борються…
Істоти далі сидять і чекають кращого від системи, яка вже їх тисячу разів обманула і
Закувала в кайдани.
Зізнаюсь, що проти системи боротись важко…
Визнаю, що система панує…
Зізнаюсь і визнаю, що сам частково під впливом системи.
Але я борюсь…
Система не пожирає мене так, як інших і це сповільнює руйнацію крил, за допомогою яких я зможу вилетіти на ту висоту, де не діє «неНьютонівся сила тяжіння».
Я вірю в людей…
Вірте в себе…
Система, це всього лиш система!
Я знаю ми полетим!
