Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ОЛЬГА ШНУРЕНКО: Вічний спокій для моєї мами - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 14.08.2014 - 22:46
На жаль, близькі люди, які відійшли у вічність, залишаються з нами лише у наших спогадах... І як би важко не було, мусимо з цим змиритися... Колись і нас хтось втратить - це невідворотне... Щемні рядочки, пронизані сумом і гіркотою розлуки...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, за розуміння і співчуття...Час від часу, як накотить ностальгія, то аж серце болить... Вчора був особливий день, у моєму дворі - церква і туди йшли жінки у хустинах, так схожі на мою маму Світлина, яку ти додала тут, дуже схожа на поле, яке недалеко від маминого дому... ДЯКУЮ, СОНЕЧКО, ТОБІ ЗА ВСЕ! ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сьогодні прочитала твір Володимира Зозулі і відразу написала цей вірш... Уже пів дня на очах сльози... ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вічна їй пам'ять...Вона для мене жива в моєму серці.. LaraS, 14.08.2014 - 12:40
Летять роки і ми старіємо з роками, Дякую. Дуже зворушливо. Кожне слово ніби про мене, про моє дитинство,про маму, сестру, ... і хліб з молоком. Правда, в мене ще є брати.
Але щодня думками линемо до мами, У двір, де квітнуть чорнобривці, мальви й ружа - До гарних квітів я з дитинства не байдужа… ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене також є сестра і брат, племінники і навіть внуки, але ніхто не замінить маму і я страждаю від розлуки...
Віктор Остроух, 14.08.2014 - 11:36
Неймовірно дивовижно гарний вірш. Як жаль, що цього всього в моїм дитинстві бракувало. Але я зроблю все можливе, аби в моєї донечки було щасливе дитинство і світлі спогади. Щастя Вам, а Вашій мамі світлого раю!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наші рідні не вмирають, вони у Небо відлітають...Так часто прилітають в наші сни - ми завжди їхні дочки і сини... |
|
|