По вулиці йду
Упиваюсь медовим туманом.
То акація біла
Розпустилась пахучим дурманом.
По долині дорога -
Ніби пливу в ароматі п'янкім,
То бузина-дивина зонтики
Рясно відкрила пахучі свої.
При дорозі у мареві трав соковитих
Фіолетом квітує трава чебрецю.
Ніби вересу трунок розлитий
Що від усіх заховав таємницю свою.
З висоти свого зросту побачу сунички,
Нахилюсь низько - низько і пірну у траву.
Стану дуже мілкою і блукатиму,
В ароматнім суничнім саду.
Вмите поле рясними дощами
Заіскрилось озерцем мілким.
Вітер стелить те плесо пухами
Що струсив із тополів струнких.
Ця краса в кінці травня приходить,
Можна казати що це вже не весна,
А про тепле пахучеє літо
Вже невтомно шепочуть уста.
30.05.14
