Не з тобою.
Ми з тобою були
ще з дитинства у пісню закохані.
Пам’ятаєш, як разом
співали любимі пісні?
Де ж поділись тепер
почуття, так ретельно приховані?
Пролетіли роки,
та приходиш до мене ти в сні.
Не з тобою була,
як лунали весільні мелодії,
Не з тобою була,
як ішла по дорогах життя.
Навівають мені
тихі згадки тужливі рапсодії,
І тамує душа
незрадливе гірке відчуття.
Не з тобою... Ну що ж!
Не з тобою...Так доля вже склалася.
До цих пір пам’ятаю
цвітіння старої верби.
Признаюся тепер,
я жалію, повір, що так сталося.
І стежина моя
пролягла до туги, до журби.
--------------------
Перевод на русский ЕКАТЕРИНЫ КОРА :
Ещё в детстве своём
были песней хорошей повенчаны.
Вспоминаешь ли ты,
как дуэтом любили мы петь?
Куда скрылись теперь
этой радости чувства изменчивы?
Ты приходишь лишь в снах.
Почему так случилось? Ответь.
Не с тобой я была,
где звучало веселье мелодии;
Не со мною ты был,
когда шла по дорогам судьбы.
Обовьёт , вдруг, загадочно
тихою грустью рапсодия,
Воскрешая в душе
чувство нежное первой любви.
Не с тобою... Ну что ж!?
Видно доля такая досталась нам.
До сих пор вспоминаю
цветение старой вербы.
В сокровенной печали
признаюсь, что сердце осталось там,
Где любовь заплутала
в рассветах ушедшей весны.