Хто утримає твою душу запрошеннями на чай
Коли древні святі дзвіниці порозгублюють свої звуки?
Хто писатиме тобі вірші , в поцілунки вбираючи тугу й печаль
І ХТО житиме лиш через Твій
тихий серця стукіт ?
Чи ти віриш , що зможеш себе на шляху віднайти
Серед темені душ , серед тисяч масо́к і пародій ́?
Коли сонячні зайці покличуть додому іти , але ти
чи підеш? Чи спокусишся трунком надій
потойбічних мелодій?
Хто залишиться в світі по то́бі , ХТО тяжко зітхне?
І для Кого життя закінчиться з болючої втрати?
Чи, можливо, ти тільки рукою на марні примари махнеш-
бо покинувши Тут , Там не зможеш розпа́лити знову
сердечної ватри ?
Хто утрумує тут твою душу без ви́мог і слів,
правом траво-чаї запашні готувати тобі в листопадні світанки?
Може саме для тої душі не жалкуй своїх днів ?
ні любові , ні посмішок, ні теплоти у житті ,
що уже заколисане зради брехливим серпанком .
Так гарно ви заплітаєте думки в химерні, прекрасні слова! Наче забираєте з собою в дивний світ крилатої музики... Я люблю таке - країна мрій, що хоч на хвильку відволікає від дійсності... Ви ГОСТЮ читали? http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508665
LIRA відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вай , дякую дякую за такі теплі слова ! Так дійсно тепер сюди втікаю як в чаріну країну де можна запустити вірші мов своїх вигаданих чарівних тваринок та відволіктись _)))Дякую за розуміння)
Прочитала - зачиталася , спасибі , ви як провідник , що веде по слідах красивої творчості , хоч давно вже на сайті але от вже з вами стільки нових талантів для себе відкрила !
Я люблю таке - країна мрій, що хоч на хвильку відволікає від дійсності...
