Палкий митець замріяний тобою
Чекає дзвін омріяних мистецтв.
Але ти не розкалюй в серці зброю,
На світі вистачає дивних верств.
У кожному є слові закарлючка
Пиши охайно, а кажи як є.
Життя - це дивовижна штучка,
Не забувай і пам'ятай про це.
Чудовою опорою для щастя,
Мабуть існує мудрий фахівець.
Але ти не чекай його запчасті,
Бо сам для себе ти палкий митець.
Палкий митець то мріє, то малює,
Думки перебирає в голові.
Омріяний з омріяним полює,
За думкою і за бажанням тим.
Бажання щось робити, співчувати
Бажання-йти додому навпростець.
Це вічне відчуття себе здолати,
Наперекір невдачам ти-митець.
Іти по рівненькій доріжці,
Нема такого й не було.
Та і набрати щастя діжку
Зуміє той, кому дано .
Палкий митець, пиши, що бачиш!
Він каже те, що захотів.
І в супереч усім невдачам
Ішов, упав, піднявся та зумів.