« Редкая птица долетит до середины Днепра»
М. Гоголь
Ось вони і – українські ночі!
Н́ечисті – неначе уві сні.
Марення – на рівні маячні.
І не снились нам такі урочі
Гоголівські видива нічні.
Оптом голосують мертві душі.
Ревізори чують голоси,
писані указами чинуші
ще до оголтілої яси.
Лізуть упирі-великороси
до чужої хати на ура.
І «еліта» роєм, наче оси,
величає Вія стоголосо.
Аплодує, стоячи, мара.
Ну, а наші войовничі хлопці?
На майдані сотні і рої.
Тільки де ті нині полководці,
що нерівні виграють бої?
Ой, немає що атакувати,
а як є, то невідомо чим.
Ой, забули ще намалювати
біле коло навколо хатин.
Сотнею закінчились герої?
І неначе мафії – каюк.
В армії закінчились набої
і в обнімку з відьмою й казною
утікає ́агент Басаврюк.
І немає що уже ділити,
й віднімати ще нема чого.
Ну, хіба що, власні депозити.
Ще і сина Бульби не убито
і самого ще нема його.
Є бажання і даремні муки
об’єднати ряжених братів –
армію Бандери і совків.
Не догодять Раші наші внуки.
Тільки і залишиться від злуки
у музеях колір прапорів.
В ролі європейського сатрапа
буде Ніс із дулами душі.
Ѓоблін катуватиме Остапа,
поки знову підуть по етапу
Грузія, Чечня і бульбаші.
Тільки, – ЧУ!..
Приглушимо литаври
«генію» свинотою псаря.
Є над Україною зоря.
Поки Думу силують бояри,
нам ще рано пожинати лаври
Гоголя – пророка у царя.
"даремні муки
об’єднати ряжених братів –
армію Бандери і совків." Я трошки відредагував Ваш текст, пане І. Терен (Іван7 не образитесь?), бо зрозуміло, що ви прагнули не художньої довершеності, а, може... виговоритьсь, чи що. В цілому поділяю Ваші погляди за одним винятком: ті муки не "даремні", а "згубні"! "Сини Бандери" - окремо, а Україна - якою б вона не була - окремо. І усі намагання змусити Україну бути праведною - у Вашому розумінні - приведуть, приводять лише до одного: "Тільки і залишиться від злуки
у музеях колір прапорів."
Ник.С.
I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви ж погодитесь, що бути одночасно Кассандрою і патріотом неможливо? Поки-що реальність ми вибудовуємо із пайзликів-строф, які і з Вашими правками не дають цілісної картинки майбутнього. Іде повторення минулого, звідки ще жоден провідник української нації не дійшов далі середини. Нинішні лідери теж не просунуться далі, але кращих, поки-що об’єднаних у бажанні знайти вихід, немає. Критикувати треба, але без ярликів, вигідних ворогові і знову ж таки, маючи цілісне уявлення про ту чи іншу політичну силу, а не судячи їх огульно за досадні епізоди. Іде війна. Україна тільки індикатор або ще гірше – полігон. Якщо світ не об’єднається у боротьбі проти монстра, то цей світ розвалиться разом з Україною. І вже не буде мати значення, що ми вкладаємо у розуміння праведності Вітчизни.
З повагою, Ігор.