[i]« Редкая птица долетит до середины Днепра»[/i]
М. Гоголь
Ось вони і – українські ночі!
Н́ечисті – неначе уві сні.
Марення – на рівні маячні.
І не снились нам такі урочі
Гоголівські видива нічні.
Оптом голосують мертві душі.
Ревізори чують голоси,
писані указами чинуші
ще до оголтілої яси.
Лізуть упирі-великороси
до чужої хати на ура.
І «еліта» роєм, наче оси,
величає Вія стоголосо.
Аплодує, стоячи, мара.
Ну, а наші войовничі хлопці?
На майдані сотні і рої.
Тільки де ті нині полководці,
що нерівні виграють бої?
Ой, немає що атакувати,
а як є, то невідомо чим.
Ой, забули ще намалювати
біле коло навколо хатин.
Сотнею закінчились герої?
І неначе мафії – каюк.
В армії закінчились набої
і в обнімку з відьмою й казною
утікає ́агент Басаврюк.
І немає що уже ділити,
й віднімати ще нема чого.
Ну, хіба що, власні депозити.
Ще і сина Бульби не убито
і самого ще нема його.
Є бажання і даремні муки
об’єднати ряжених братів –
армію Бандери і совків.
Не догодять Раші наші внуки.
Тільки і залишиться від злуки
у музеях колір прапорів.
В ролі європейського сатрапа
буде Ніс із дулами душі.
Ѓоблін катуватиме Остапа,
поки знову підуть по етапу
Грузія, Чечня і бульбаші.
Тільки, – [b][i]ЧУ![/i].[/b].
Приглушимо литаври
«генію» свинотою псаря.
Є над Україною зоря.
Поки Думу силують бояри,
нам ще рано пожинати лаври
Гоголя – пророка у царя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486977
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 20.03.2014
автор: I.Teрен