Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Grigory: Веселковий край - ВІРШ

logo
Grigory: Веселковий край - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Веселковий край

1
  
Батьківська земле, краю веселковий!
О, Глу́хівщино рі́дная моя!
Святиться у віках твоє ім’я –
Твої легенди оживають знову…

І я від цього дихаю й живу:
Шукаю щастя в аріїв поході,
Несу для тебе світлу корогву,
Радіючи і Богові, й природі.

Буджу весною вічні перелоги,
І сію знов надії та тривоги,
Плекаю милій  вишню та калину,

Вклоняюся із воями землиці,
Гартуючи слова твердіші криці:
«З тобою моє серце  кожну днину!»

2

«З тобою моє серце  кожну днину!» –
Руси́ч клянеться, ідучи на чати,
І хрестик Божий пише сину мати,
А ніч будує поміж ними стіну.

Ріка мигтить, мов музика казкова, 
Тополі хочуть зупинити хмари –
Повзуть, мов тіні, до ріки татари,
Щоб у ясир слов’ян схопити знову.

Під ранок сон розірвуть, мов шуліки,
Село запалять, розтовчуть навіки
Та в бранці візьмуть матір і дитину.

Під сміх і глум зламають їхню долю –
І довго буде чути Дике Поле:
«На крилах дум завжди до тебе лину!..»
 
3

«На крилах дум завжди до тебе лину!..» –
Шепочуть трави понад Чорним шляхом,
А мати облітає сивим птахом,
Усі стежки, які  украли сина:

То чайкою кигиче на лимані,
То виграва в Багдаді на тимпані,
То промовля сурою у Корані –
Та плаче-кличе сина до Есмані.

І син почує: плаче рідна мати,
Ріка гукає, звуть і поле й хата –
І шелестить трава на рідній мові…

Він всім єством летітиме додому,
Долатиме неволю, болі, втому, 
Усе життя шукаючи у слові.

4

Усе життя шукаючи у слові,
До тебе йдуть історики й поети:
В літописі, у книзі, у газеті –
Твоє будення й дні твої чудові.

Квітуєш ти при Віщому Олегу,
Княгині Ользі, сину Святославу,
При внуках їх ти пожинаєш славу –
І для Русі стаєш ти оберегом.

Орді всілякій, полчищу-наброді
Твій щит і меч стає на перешкоді –
І сонце на клейнодах виграває.

Ти єсть князівство в силі і у дусі,
Перлина світла Київської Русі,
Мій материнський і дідівський краю.


 
5

Мій материнський і дідівський краю,
Моє село – Березо моя мила,
В тобі зросли душі моєї крила –
Тобі слова найкращі я плекаю.

Нехай в житті тобі завжди прибуде,
Любов та мир хай сіє кожна хата,
Хай виростають в Господі малята,
Та ще про те хай знають добрі люди,

Як до млина купця Марка́ Кимба́ри 
З усіх усюд воли тягли мажари
За борошном на будень і святки.

Прибулим жорна вимовляли в  тему:
«Оце село Березою ми звемо,
Козачий роде з Е́смані-ріки!»


6

Козачий роде з Е́смані-ріки,
З Тополі, Ло́кні, Обести́, Клеве́ні,
Смоле́ні, Лапуги́ і  Мураве́йні,
Святи нащадкам всі свої стежки!

Хай син і внук черпають сил у тебе:
У ясних вод і зоряного млива,
Де малюками споглядали диво,
Як сон пухкий дарує сонцю небо,

Де у джерел просили предків сили,
Де цілувались вперше і невміло -
Ріці звіряли серце, і думки.

Ріка в ту мить торкалася до тіла,
І тихо промовляла-хлюпотіла:
«В тобі дзвенять сивіючі віки!»


7

В тобі дзвенять  сивіючі віки,
Кує зозуля на чотири броди,
І Бога прославляють твої води
Та квіт земний збирають рушники.

Ти так прекрасна, рідна Глухівщи́но,
Хоч ти пізнала долю нелегку –
Із короваєм в житньому вінку
Ти ждеш гостей, мов молода дівчина.

Ти рада тим, хто йде до тебе з миром,
Даєш ти всім любов, надію, віру
Та музику пісенного розмаю.

Як тільки Бог дарує зустріч знову,
Спішу до тебе, краю, на розмову –
І кращого від тебе я не знаю.


8

«І кращого від тебе я не знаю!» –
Вітають поле глухівські дівчата,
А з ними златодзвони дишуть свято
І Бога просять  доброго врожаю.

Звенигора всміхається до сонця:
На Про́копа ряхтить колоссям жито –
Отож, мій краю, будем знову жити!
Коли Святвечір прийде до віконця,

І в Ду́найці, Шали́гіно, Сварко́ві,
У Слоу́ті, Полошках чи Мацко́ві
Звізду святую знов  нестимуть діти,

Спасителю співатимуть осанну,
Казатимуть, схилившись у пошані:
«Ти дарував і сонце, й небо, й квіти!»


9

Ти дарував і сонце, й небо, й квіти
Митцям палітри, слова, пісні,́ звуку,
У Бога ти молив для них науку,
І благо дав – святу любов творити,

Щоб жив народ у музиці казковій,
Як Березовський жив і жив Бортнянський,
Як осягли Павловський і Миславський
Народну мудрість у добірнім слові.

Ти пензля дав художнику Лосенку,
Ти надихнув «Щоденника» Ханенку –
Ти центром був мистецтва і освіти.

Тут свою «Хроніку» писав Маркович,
Тут мовили Довженко і Дівович:
«Ти вчив мене співати і любити!»


10

Ти вчив мене співати і любити –
І не забуду, краю, я ніколи,
Як через річку йшов колись до школи,
Де деревам рум’янив ранок віти,

Як земська школа, що дідів навчала,
Мені казала: «Підростай повище!»
Там за вікном забуте кладовище
Перерву кожну з миром зустрічало.

З могил отих, мов квітом барвінковим,
Господь знімав забутості окови,
Як гралися школярики малі,

Тож предки посміхалися малятам:
«Їдальня зве вас, дітки, скуштувати
Дарунок Божий – хліба  на столі!»


 
11

Дарунок Божий – хліба  на столі 
Поставила Марія-Магдалина,
Всім серцем жде свого Мазепу-сина,
Схилившись молитовно у хвалі:

Син жертвує і Господу, і краю,
Хоч гетьманує, мов іде на лезі –
З його ж руки бо виріс храм в Березі,
Що кращого і в Києві немає…

А прийде час – забудуть Магдалину,
Мазепу проклянуть на всю країну,
Та ще й народ притиснуть, мов блощицю.

А храм в селі стоятиме у Бозі –
Онуку дід казатиме в тривозі:
«В знаменні хреснім тут підняв десницю!»	


12

В знаменні хреснім тут підняв десницю
Бджоляр на пасіці в годину гожу,
Узрівши на іконі Матір Божу
Та в місці чуда – дивную криницю.

Ікона і криниця лікували,
Давали віру, сили і надії,
Тут небеса відкрилися святії –
То Глинська пустинь для народу стала…

І сила краю більша кожну днину,
Як  Мати Божа зцілює людину 
І віри надає міцнющу крицю.

Тут з року в рік говорять люди знову:
«У цім краю пізнав я Боже Слово,
Пізнав тут Глухів – гетьманську столицю!»


13

Пізнав тут Глухів – гетьманську столицю
І центр культури   увесь мир хрещатий,
Бо світло віри гріє твої хати,
І Бога славлять церкви та каплиці.

Твої театри світу стали гідні,
Бо в них жили трагедії Шекспіра, 
Вітали тут Мольєра і Есхіла –
І Глухів був у Римі, Празі, Відні…

Боровся Скоропадський тут за волю,
А Полуботок вмер за кращу долю,
Сконавши в петропавлівській імлі.

Апостол з Розумовським у цім герці
На вірність присягали усім серцем:
«Вклоняюсь тобі, краю, до землі!»


14

Вклоняюсь тобі, краю, до землі,
Що дарував життя своєму сину,
Що ти навчив любити Україну,
Даючи сил з роси, води, ріллі.

І голос твій у серці моїм чути,
І Глухів у душі моїй співа –
І небеса вітають ці слова,
Як води рік віта старий Славута.

І дух Терещенків з тобою нині,
Твої церкви вітають ранки сині
Та благодать у Бога просять нову,

Щоб пожарища та лихі навали
Ніколи твою долю не ламали,
Батьківська земле, краю веселковий.
 

15

Батьківська земле, краю веселковий!
З тобою моє серце кожну днину –
На крилах дум завжди до тебе лину,
Усе життя шукаючи у слові.

Мій материнський і дідівський краю,
Козачий роде з Есмані-ріки!
В тобі дзвенять  сивіючі віки –
І кращого від тебе я не знаю.

Ти дарував і сонце, й небо, й квіти,
Ти вчив мене співати і любити
Дарунок Божий – хліба  на столі.

В знаменні хреснім тут підняв десницю,
Пізнав тут Глухів – гетьманську столицю, 
Тобі вклоняюсь, краю, до землі.

	

ID:  478127
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 08.02.2014 21:15:13
© дата внесення змiн: 06.04.2014 21:33:03
автор: Grigory

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (587)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: