Долини криються туманом,
І поле в буряних вітрах..
Для чого серце я поранив
Принадою в твоїх очах?!
Для чого серце як в морозі
В вінку твоїх холодних рук?..
Тебе зустрів я на дорозі,
Зустрів немов свою сестру.
Тоді не знав, які доріжки
По-своєму нас розведуть.
Та тільки лагідна усмішка
Мені дала всі барви дум.
А їх життя удаль погнало
На хвилях темних, в глиб імли...
І квіти польові зав’яли,
В душі як спогад відцвіли!...
І тільки криються туманом
Долини в буряних вітрах...
Для чого серце я поранив
Принадою в твоїх очах?!
Паўлюк Трус Навошта сэрца я параніў
Даліны крыюцца туманам,
І поле ў ветразі завей…
Навошта сэрца я параніў
Чарнявым погладам вачэй?!
Навошта сэрца замарозіў
Вянком халодных тваіх рук?..
Цябе сустрэў я на дарозе,
Сустрэў, як родную сястру.
Не ведаў я, якія сцежкі
Нас так па-свойму развядуць.
Ты толькі ласкавай усмешкай
Мне падарыла краскі дум.
А іх жыццё імчала далей
На хвалях цёмных, як калісь…
І кветкі дзікія завялі,
Ў душы ўспамінам адцвілі!..
І толькі крыюцца туманам
Даліны ў ветразі завей…
Навошта сэрца я параніў
Чарнявым погладам вачэй?!
