Я ...знайшов свою любов у світі,
Землю поцілунків і вулканів.
Пабло Неруда.
(Сто сонетів про любов;
Цикл — Ранок;
Сонет 5)
Що сталося, рідна душа?
Страждаєшь чим, лагідна, чиста?
Ти знову самітньо-чужа
У барвах і гомоні міста?
Трояндами сни зайнялись.
Світ сонця в жасминах ночує.
І та, що кохала колись
Зоряного співу не чує.
Спинився чаруючий зліт...
Не вірить душа в лиховертя
І плаче, болить на весь світ:
- Люблю, бо клялася - до смерті.
