Введення у Храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії
Марія три роки жила,
З батьками. – В мирі, – підросла.
Благочестиві пам’ятали –
Від Бога радості спізнали.
День Введення в Храм настав,
Народ запрошений чекав.
В дворі і в душах чистота.
Ось, з хати вийшла Всесвята
Маленька дівчинка Марія.
Останній раз пройшла подвір’я,
– Божа воля в сяйві йде,
Свічку в рученьках несе.
Однолітки Діви Марії
Гарно вбрані, чепурнії,
Несли запалені свічки.
За ними йшли їхні батьки.
Святкові люди вулицями
З Богославними піснями,
З вірою в Бозі ступали
До храму Діву проводжали.
Священики їх зустрічали
З первосвящеником, співали
Божі Храмові пісні,
Як то годиться в такі дні.
Ось прийшла хвилина славна.
Іаким і жінка Анна
З благоволінням, вірні Слову,
Посвящають дитя Богу.
Становлять дівчинку свою
На першу сходинку святу.
Маленька враз пішла сама
П’ятнадцять сходинок пройшла.
Дух раптом у Храм влітає
Первосвященник прозріває,
В Святу-Святих її уводить,
Куди лиш раз в рік сам заходить.
І Дух Святий сказав йому:
« – Дитину бережи ось цю,
Бог хлопчика у ній зачне,
Він Царство вічне принесе.»
Діва Марія, як і всі
Читала книги там святі,
Закони Божії вивчала,
Постилася і працювала.
Літ одинадцять прожила
Дитина в Храмі Божому
І мудрість там таку знайшла,
Що не дається кожному.
І виросла вродливою,
Глибінь благочестивою.
Покірною у всьому
Богові живому.
Надзвичайно скромною,
В діях послідовною,
Дуже трудолюбивою,
В усьому позитивною.
Введення в Храм свята подія
І вирішила тут Марія:
В Божій Волі освятитись
І Дівою на вік лишитись.
Четверте грудня славна дата
І в ній збігаються два свята:
Свято «Діви Барвистої»
І «Третьої Пречистої».