мій друг пішов від сірих стін.
він зараз вільний й десь далеко
будує чи то замки, чи мости,
а може й так хоч просто неба
рахує на піску сліди людей,
що йшли від тебе і до тебе.
складає список вартісних і ні,
тих, що бездушні, повертає
по їх же і слідам,
в зворотній бік від тебе.
він певен, що на них в далечині
такі ж бездушні і чекають;
бездушним не злетіти в небо.
і так щодня. так кожен день
людей, що йдуть до нас, сортують
на тих, що варті і що ні.
на тих, що чують і не чують.
дивись, важливий всякий крок.
можливо, тебе також хтось поверне,
а ні - то щиро-щиро обіймуть
і скажуть "ти дійшов до мене".
10.11.2013р.
