Осінні ворони
по-справжньому чорні
у жовтій траві...
І небо,лиш небо,
лиш небо
в пустій голові
Там хмари...отари...
ліхтарик небесний
горить...
І осінь,і осінь
кленовим зернятком
летить
додолу...додолу...
до столу -
в покинутий дім,
що- спогадом,спогадом
спогадом
в серці моїм...