Й хоч всяке у житті буває,
Але ж то істина зовсім проста:
Ти пробачай того, кого душа не пробачає,
І відпускай того, за ким бринить сльоза.
Зла не тримай на того хто образив,
Про помсту навіть й думати не смій,
Усі ми помиляємось, хоча й не всі одразу,
Але ж життя покаже хто є свій.
Забудь всіх тих, хто просить так забути,
І не чекай на тих, хто вже пішли.
Повір, ти ще не раз зможеш відчути
Оте, що інші так і не знайшли.
Якщо кохаєш, то кохай всею душею,
І не проси, натомість, різних благ.
І навіть якщо розбиваєшся зорею,
Все ж пам'ятай, що все в твоїх руках.
Ти завжди, чуєш, завжди зможеш все змінити.
Не забувай ніколи, ким є ти.
Ніхто не зможе так як ти - любити,
Ніхто не зможе так як ти - цвісти.
Й хоч всяке у житті буває,
Але ж то істина зовсім проста:
Й на тебе хтось так само десь чекає,
Для когось й ти єдина з поміж ста.
Гарний віршик.
