І що ти там палиш у тісній кімнаті?
та так ,що здається димить цілий дім
й серце кричить твоє неначе на страті
кому продав ти свій ангельський німб ?
Смердить так нестерпно ,що капають сльози
і я задихаюсь й потихеньку горю ,
в мені зародились найбурхливіші грози
та ти затушив найяскравішу в серці зорю ,
бо палиш в кімнаті всі мрії мої та надії ,
всі спогади спільні , і руки обпік ти давно ,
ми тут помиратимем тихо й без амнезії ,
давай хоч відчиним сьогодні вікно...