Лети, моя думко, лети ти, голубко,
У далях ясних –
У хмарку змінися, стрілою пустися
Між хвиль вітрових.
До нього в віконця проміннями сонця
Заглянь по путі:
Як час коротає, чи радісні має
Він дні у житті?
Здоров’я як служить, чи журиться-тужить
За мною коли?
Його ясні очі чи часом не змочить
Сльоза, що болить?
Усе роздивляйся, до всього вглядайся,
Усе зрозумій...
Як буде він тужним, ти чаром потужним
Журбу всю розвій.
В постелю як ляже і дум рій наляже –
Всі гнатиме сни:
Чаклунством весняним, що лине з піснями,
Ти їх розжени.
І образ чудовий, барвисто-казковий,
Йому нагадай,
Про дні ясні долі, без скарги, без болі,
На лірі заграй.
Як ангел без тіла – дух ясний, дух білий, –
Ходи за ним ти
І зірки світінням, осяйним промінням
Вік цілий світи.
Констанцыя Буйло Ляці, думка...
Ляці, мая думка, ляці ты, галубка,
Ў далёкую даль –
У хмарку зьмяніся, стралою пусьціся
Між ветравых хваль.
Ў ягона ваконца праменьнямі сонца
Сьвятліста зірні:
Як час ён праводзіць, ці весела сходзяць
Ў жыцьці яго дні?
Здароўе як служыць, ці смуціцца – тужыць
Парою за мной?
А ясные вочы ці часам марочэ
Боль горкай сьлязой?
На ўсё угледайся, на ўсё прызірайся,
Усё зразумей...
Як будзе ён смутны, ты чарам магутным
Нуду ўсю разьвей.
Ў пасьцелі як ляжэ ды дум рой уражы
Гнаць стане ўсе сны:
Чарамі прадвесьня прапоўненай песьняй
Ты іх разгані.
I байкаю-казкай малёўны абразкі
Прад вочы стаўляй, –
Аб ясных дзён долі без жальбы, бяз боляў
На ліры іграй.
Як анёл бяз цела – дух ясны, дух белы –
За ім ты хадзі
I зоркай сьвятлістай, лучом прамяністым
Век цэлы цьвіці.
ID:
441534
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 05.08.2013 04:47:58
© дата внесення змiн: 05.08.2013 04:47:58
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
