Ти зірка.
Нестерпне дівчисько , що любить лимон.
Без цукру… дивно, але не для мого шлунку.
Ти шалений запас влучності і тихий берег ніжності.
Шалена леді , чи чай зі смаком дині?!
Зірка, я знову так тебе назвала!
Палаюча, не випита енергія життя.
Більше ніж літак сміливців.
Ти тонна звуків, що малюють світ.
Природна чистота і сталий колір відчуття.
Моя частинка внутрішнього «Я»
Моя пігулка легкості, а чийсь запах пелюстків .
Твоя шовкова нить – мої кайдани дружби .
Крик сонця серед сірого неба.
О той, промінчик…
Зірка – Єдина квітка серед чорної весни.
