Тікає з під ніг підлога
Цілована твоїм взуттям
Десь у тінях чатує гріх
Коротка буде розмова
І спільне очей каяття
І погляди струшують сніг
Зависне в повітрі тиша
І нас річкою забуття
Віднесе в мить фантазійну
На шкірі проміння пише
Непрожиті ще почуття
Непрограні нами війни