Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Бурштинові світанки - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі, люба, на доброму слові
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
минуле живе в душі, оббивши гострі кути об час
Любов Ігнатова, 12.06.2013 - 18:40
Колись і ми це небо обіймалиСерцями, пориваннями душі... І вічності здавалось нам замало, І ми думки читали у тиші... Колись було... Та щось таки розбилось, Люстерком розлетілось на друзкИ... Омріяне згубилось- не здійснилось... Зламалося, неначе галузкИ... Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, щось зламалось. Розійшлись планети.Індиго неба потьмяніло від часУ. Та серце згадує любові ті сонети, Що нам частинки пам"яті несуть. Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вальс давнього кохання звучить в душі на пам"яті прохання Юрій Цюрик, 12.06.2013 - 14:04
Красиві почуття: ніжні, трішки сумні, щирі... А головне, що у пам'яті залишились... Нажаль, так у житті буває...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
загублені світанки бурштинОвііз ним ми згадуємо знову, -купалися у вранішній росі, а діамант роси заплутавсь у косі приязно дякую, Юрію Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
красно дякую за приязний коментар
|
|
|