Ступаю, наче по струні,
натягнутій ніжними пальцями.
Міцними, тендітними. Грація
торкається серця мені.
Іду, мов у тонкому сні.
Зі строгістю рис. Манірна.
Улюблена Богом і вільна
й без істини у вині.
В ходьбі заплющую вічі.
Затишок дум невагомих.
Коли квіти від незнайомих -
приємніше якось вдвічі