Вирішив мій кум Куранти
У Кремлі купити.
Хоче він їх на балконі
В себе почіпити.
Продав кум, три корови,
Поросят багато
І поїхав у Москву
Годинник купляти.
Ходит він по Красній площі,
Очі вдовольнені,
Так ніби отой будильник
Вже в него в кишені.
Раптом якась брита морда
Його зупиняє.
І голосом як у лева.
"Щто Їщєм?" - питає.
Кум поглянувши на нього
Став вуса крутити:
"Хочу - каже -у вас "будзік"
Я ,отой купити".
"Ну так в чьом же тут проблєма"-
Морда проричала.
І пів рота жовтих фіксів
Куму показала.
"Ти давай бабло на касу.
Вєрю, нє счєтаю.
Я , за лєснічкой ,тут бистро,
За угол смотаю."
Як сказав так і пропав,
Лиш п*ятки блиснУли ,
Разом з ним й кумові гроші -
Мов в воду канули.
Ходить кум по Красній площі -
Всім дивисі в очи,
Але уже а ні фіксів ,
ні морди не бачи.
Мусів кум ше на вокзалі
Грошей попросити,
А би якось вже до хати
Свої сі добити.
Дома він усе сусіду
Розказав до слова.
А той каже:"Ти дурний ,
Як моя корова."
Тепер каже"Я куранти,
Поїду купляти.
Складав жінці на машину ,
Та ше буде ждати."
Приїхав він у Москву -
Теж ходи ,хипує
Усім каже ,шо куранти
В москалів купує.
Ось й до ньго прийшла пика,
Як дітько патлата,
Каже ,шо вона Куранти,
Буде продавати.
Той йму гроші в руки дав,
Й зразу заявляє,
Шо по "лєсніцу" він сам
Скоренько "змотає".
"Ви, вже кума надурили,
Як малу дитину,
Так шо -каже - тут чекайти
Я , йду по драбину.
Та коли приніс драбину,
Дуже здивувавсі.
Бо вже той ,шо продавав,
За той чєс змотавсі.
Так, шо вони, електронний
годинник купили,
А Куранти москалів -
Будіт як й будили.
Шикарна гумореска Мені раптом захотілося продовжити
Поки куми торгувались з бритим та патлатим -
Було"будзік"оптом брати з парканом зубатим.
Може тепер наші хлопці дома б святкували,
Мами,жінки й малі діти - горя би не знали.
Пробачте,коли що не так
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже щось знайома пісня,
У вас пролунала,
Так колись моя бабуся,
Куранти купляла.
Хто ж куранти так купує,
От село тай годі,
Треба ж було зразу Кремль,
Купувати тоді...
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шикарна гумореска 
Мені раптом захотілося продовжити 
За третім разом хай їдуть без грошей і з своєю драбиною 
