між нами
простягаються канали
з своєрідних метафор
та з розбитих чашок
ти тримаєш собаку
за маленький шнурок
а я біжу вперед дорогою
ми знову разом в парку
як колись давно
але щось сталось
і ми тепер у двох
але більше не разом
у цьому парку
легенький вітерець
і мабуть іде дощ
летить по вітру
зелений листок
я біжу крок за кроком
ти тримаєш собаку
глибокий вдих
- привіт
- ти як ?
- бо я вже майже зник
крок за кроком ще один крок
ти не чуєш мене
щось не так
мабуть це сон
я кричу
я вию
але тобі все одно
у небі дзвін
я згадав
все що знав
я помер дев'ять днів назад
коли разом з тобою по парку гуляв
